Іван Малкович (10.05.1961)
Фото Олега Дерзького
Іван Малкович — український поет і видавець.
Народився 10 травня 1961 року в Березові Нижньому на Івано-Франківщині. Закінчив скрипковий клас Івано-Франківського музучилища та філологічний факультет Київського державного університету ім. Т.Шевченка. Член Спілки письменників з 1986 р. Лауреат Шевченківської (2017) та інших літературних премій, кавалер "Ордена усмішки" (Польща).
Автор семи «дорослих» поетичних книг: «Білий камінь» (1984), «Ключ» (1988), «Вірші» (1992), «Із янголом на плечі» (1997), «Вірші на зиму» (2006), «Все поруч» (2010, 2011 (2-ге, доповнене видання); «Подорожник з новими віршами», 2013, 2016, 2017.
Ще 19-річним юнаком на всеукраїнському літературному семінарі в Ірпені таємним голосуванням кількох сотень літераторів І.Малковича було обрано «Найкращим молодим поетом». «Увесь літературний Ірпінь кілька днів величав мене „королевичем молодої поезії“, тож моєму юнацькому щастю не було меж... Ми захлиналися своїми й чужими віршами, а я до півночі, до крові на пальцях, грав на гітарі і співав призабутих гуцульських і лемківських пісень...»
Публікацію його першої книги відстоювала легендарна українська поетеса Ліна Костенко. «Вихід кожної його поетичної книги ставав подією літпроцесу... Неомодерні поезії І.Малковича стали зразками витриманого смаку поетики «нової хвилі». (Енциклопедія актуальної літератури).
Іван Малкович — редактор, упорядник, автор та перекладач кількох десятків книжок для дітей. «Це людина, маніакально віддана ідеї «особливо якісної української книги». (Книжковий огляд, № 1, 2002).
Вірші Івана Малковича перекладено англійською, німецькою, італійською, російською, польською, бенгальською (Індія), литовською, норвезькою, грузинською, азербайджанською, словацькою, словенською мовами.
У видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» побачили світ чотири поетичні книжки Івана Малковича «Із янголом на плечі», 1997 (у межах видавничого проекту «Поетична аґенція «Княжів»), «Вірші на зиму», 2006; «Все поруч», 2010; 2011 (2-ге, доповнене видання); «Подорожник», 2013; «ПОДОРОЖНИК з новими віршами», 2016, 2017 (два видання), «Яксу́нині береги», 2020
В «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ» також побачили світ такі дитячі книжки письменника:
- «Українська абетка» (упорядкування та вірші), 1992, 1993;
- «Золотий павучок, 1997», 2009;
- «Абетка» (упорядкування та вірші), 1999, 2000—2012;
- «Вовченятко, яке запливло далеко в море» (у співавторстві), 2002—2012;
- «Різдвяна рукавичка», 2004, 2009;
- «Ліза та її сни», 2005, 2006, 2007, 2009—2012;
- «Велике місто, маленький зайчик, або Мед для мами», 2007, 2008, 2009—2012;
а також десятки книжок, упорядкованих, відредагованих чи перекладених І. Малковичем, зокрема:
- «Дитяча Євангелія», (упорядкування та редакція), 2009, 2010—2012
- «Нове вбрання для короля», (переспів з англійської), 2010
- «Улюблені вірші» у ТРЬОХ томах (упорядкування, переклади та переспіви), 1994, 2000—2012, 2018
- «100 казок» у ТРЬОХ томах, (літературне опрацювання та упорядкування), 2005—2012
- «Джемпіри», (переспів з англійської), 2017
- «Антологія української поезії ХХ століття: від Тичини до Жадана» (упорядкування), 2016—2017
- «Велика ілюстрована книга казок» українських та іноземних письменників, 2017
- «Велика ілюстрована книга казок» українських та іноземних письменників. Том 2, 2021
Інтерв’ю
- «До московської окупації тут ніколи не було голоду!» – Іван Малкович про геноцид 1932–1933 років, 30 жовтня 2018 р.
- Іван Малкович – про вразливість націй, формулу успіху та український Схід, 22 листопада 2018 р.
- Дивимося нові «Фантастичні звірі» з Іваном Малковичем, 15 листопада 2018 р.
- Додана вартість любові: Інтерв’ю Івана Малковича для The Ukrainians, 27 вересня 2018 р.
- Іван Малкович: Промова на врученні Шевченківської премії, 9 березня 2017 р.
- Геніальні ідеї завжди прості, — Іван Малкович
«Фокус», 3 червня 2017 р., Автор: Лариса Лавренюк
- Иван Малкович: «Отношение к людям измеряется их сущностью, а не тем, на каком языке они говорят»
«Факти», 27 квітня 2017 р., Автор: Таїсія Бахарьова - «Досі я був, наче в поетичній шапці-невидимці»: Лауреат Шевченківської премії з літератури Іван Малкович про своє ставлення до нагороди і культурну політику як інструмент внутрішньої інтеграції
«День», 9 березня 2017 р., Автор: Любов Якимчук - Іван Малкович: Пушкіна і Лермонтова можна видавати в Україні. Український видавець про книги і подорожі на інші планети
«Апостроф», 5 лютого 2017 р., Автор: Артур Гор - Іван Малкович: Мені потрібно 30 життів, щоб прочитати...
«Телеканал 24», 23 травня 2013 р. - Іван Малкович: інтерв’ю журналу Forbes
- Іван Малкович: Садівник, рятуючи сад, рятує сам себе. Ліричне інтерв’ю за 5 хвилин до 50
«Україна молода», 6 травня 2011 р., Автор: Валентина Клименко - Иван Малкович: «Мне еще не было 10 лет, когда появилась моя первая книжка»
газета «Факты и комментарии», 13 травня 2011р., Автор: Ирина Тумаркина - «Іноді мені затишніше залишати вірші в собі»
«Українська літературна газета», №22(54) 14 листопада 2011 р., Автор: Алла Миколаєнко - Иван Малкович: «Добро — це коли від твоєї присутності на цьому світі добре і тобі, і людям»
газета «Факты и комментарии», 28.04.2011. - Малкович завжди поруч
«Молодий буковинець», 11 березня 2011р., Автор: Віктор Неборак - Іван Малкович: А•БА•БА•ГА•ЛА•МА•ГА – це я!
«Business Class Magazine», №10 жовтень 2010 р., Автор: Яніна Кудь - Від А до Я Іван Малкович: Як настане повнота часу — то все можливо
«Українська правда», 11.05.2010, Автор: Ірина Славінська - Иван Малкович: «Мои книги привлекательнее, чем я»,
«Хорошие новости», 20.02.2009, Автор: Ірина Пролигіна - «У мові не так багато слів... ,
Сторінками «Березоля» №5, червень 2007р. - Иван Малкович: «Верность в нашем третьем тысячелетии становится все более эфемерной»,
«Дзеркало тижня» № 37 (462), 27 вересня - 3 жовтня 2003 р. - «У нас дома в трех тайниках хранились запрещенные книги», «Факти, ..., ..., Ольга УНГУРЯН
- Була в мене одна предивна історія...
- «Із янголом на плечі», «Женский журнал» № 6, 12.04.2006, Автор: Кириченко
Посилання
- 10 травня. Пам’ятні дати: Цього дня 1961 року народився Іван Малкович – український поет і видавець
- Промова Івана Малковича на врученні Шевченківської премії
- Бути Іваном Малковичем: Правила життя знаменитого видавця
- «Специфіка мовної особистості І. Малковича». Тригубишин В.І., студ., Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка
- Міжнародний поетичний сайт з англомовними перекладами віршів І. Малковича
- Кость Москалець: Поруч із серцем
- Дмитро Павличко: Малковичу — 50
- Существуют ли в мире бренды Украинского происхождения?
- Цикл сюжетів "Культпростір": Цікаві історії про видатних діячів української культури. Іван Малкович
- Художньо-стильові особливості поезії Івана Малковича
Про поезію Івана Малковича
«Вірші Івана Малковича найкраще читати вголос, у родинному колі, аби м’яке світло настінної лампи падало на сторінки поетичної книги, а дружина, тримаючи сина на руках, сиділа у м’якому кріслі в глибині кімнати, оповитої темрявою, і уважно вслухалася в слова чоловіка і батька. Не випадково, до речі, сам Малкович спромігся зорганізувати найкраще в сучасній Україні видавництво дитячої літератури «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», вишукана мистецька довершеність і казкова інтонаційність ошатних видань якого стала зразком для наслідування далеко поза межами соборної. Почавши зі своєрідного пастельного імпресіонізму, інкрустованого образами і символами архаїчної звичаєвості карпатської Ойкумени, пройшовши потім через етап барокової поліфонії олюдненого герметизму вертепної скриньки, де зовсім поруч — стишена елегійність передчуття шлюбної таїни в поезії «Юна моя майбутня дружина» і лицарська маєстатичність героїчного чину віршів «Таврія» і «Кубанщина» («Бо саме час, бо днина пізня, / бо український шлях потах...// Кордони наші вкаже пісня / і черепи в очеретах»), Малкович у підсумковій своїй збірці «Із янголом на плечі» (1997) витворив власний континуум світоглядно-естетичного консерватизму. Саме консерватизму, бо домінантні напрямні цього світу належать культурній традиції європейської християнсько-демократичної правиці: відкидання усіляких там революцій — соціальних і сексуальних, культ родини з її освяченими давниною ритуалами і нормами поведінки, релігійність, що в жодному разі не обмежується на зовнішній формалізм, але й не заперечує обрядовості. Малкович, як і кожен справжній традиціоналіст в «Із янголом на плечі» — теж метафізик. Тільки він, зустрічаючись із неосяжним, щоразу актуалізує не атомізований досвід індивідуальної рефлексії, а перевірені віками мислеформи родової соборності. Поет знає про явленість Різдва, яке вивищується над усіма світовими скорботами та оптимізмами-песимізмами. «Мініатюрний світ вертепчика обертається на огром універсуму, в яслах із сіном народжується найбільша з усіх можливих таїн, яка єдина може бути джерелом цінностей. Цьому народженню допомагають збутися крихітні п’ятирічні підручні, старанно виспівуючи перші в своєму житті колядки. Ця першість анулює нагромадження буттєвої маси історичного часу, адже кожна дитина пояснює собі своє народження як найвтентичнішу і найважливішу подію у вічності. Так воно і є, і тому Боже та людське дитя виявляються однолітками та спільниками», — повищі слова поета Костя Москальця найточніше потенціюють рельєф поетичних ландшафтів Малковича — статечного буржуа і по-євангельському просвітленого поета, будівничого порцелянових міст...» (Олександр Хоменко).
Досьє Івана Малковича (Малкович + А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА)
1961 — 10 травня, народився в сім’ї Антося Малковича та Юлії Малкович (Арсенич) у Березові Нижньому Косівського району Івано-Франківської області
1976 — після закінчення місцевої школи вступає на скрипкове відділення Івано-Франківського музичного училища імені Д. Січинського
1980 — закінчує Івано-Франківське музучилище
1980 — вступає на філологічне відділення Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка
1980 — стає переможцем поетичного турніру на Всеукраїнському творчому семінарі в Ірпені
1981 — 6 січня, перша велика поетична публікація у «Літературній Україні» із вступним словом Д. Павличка
1984 — побачила світ перша поетична збірка «Білий камінь» (Київ, в-во «Молодь»). «Найніжніша скрипка України» — так назвала молодого поета Ліна Костенко у видавничій рецензії на «Білий камінь»
1985 — отримавши диплом філолога-україніста Київського університету імені Т. Г. Шевченка, кілька місяців працює у школі вчителем української мови та літератури
1986 — переходить на посаду редактора дошкільної літератури у видавництві «Веселка»
1986 — одружується зі скрипалькою Яриною Антків
1986 — став членом Спілки письменників
1987 — переходить на посаду редактора відділу поезії у видавництво «Молодь»
1988 — народження старшого сина Тараса
1988 — виходить друга поетична збірка «Ключ» (Київ, в-во «Молодь»)
1988 — стає першим лауреатом (академіком:) премії Бу-Ба-Бу за найкращий вірш року
1989 — долучається до організації першого молодіжного пісенного фестивалю «Червона Рута»
1991—92 — працює в редакції дитячого журналу «Соняшник»
1992 — працює на посаді головного редактора дитячих програм «Укртелефільму»
1992 — у створеному власному видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» (20 квітня) видає першу книжку — «Українську абетку» (липень)
1992 — виходить третя поетична збірка «Вірші» (Київ, «Український письменник»)
1993 — стає лауреатом літературної премії "Благовіст"
1994 — у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» виходить перше видання «Улюблених віршів»
1995 — народився молодший син Гордій
1997 — побачила світ четверта книга поета «Із янголом на плечі» (Київ, поетична аґенція «Княжів»)
2002 — Форум видавців у Львові визнає «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГУ» найкращим видавництвом року в Україні
2004 — Форум видавців у Львові визнає Івана Малковича найкращим директором видавництва в Україні
2004 — став кавалером Міжнародного ордену усмішки (свого часу цю нагороду отримували Папа Іван-Павло ІІ, Астрід Ліндґрен, Сєрґєй Образцов, Дж.К. Ролінґ та ін.)
2005 — у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» виходить перше видання «100 казок. 1-й том»
2006 — вихід п'ятої поетичної книжки «Вірші на зиму» (Київ, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»)
2008 — починає видавати в «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-Зі» «дорослу» літературу
2009 — у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» виходить «Дитяча Євангелія» з благословіннями Першоієрархів найбільших традиційних християнських церков в Україні — УПЦ КП, УПЦ МП, УАПЦ, УГКЦ
2004, 2008, 2009 — І. Малкович входить до «ТОП-100 найвпливовіших людей України» щорічного рейтингу журналу «Кореспондент»
2010 — світ побачила книжка вибраного І. Малковича (вибрані вірші, переклади, есеї, інтерв’ю) «Все поруч» («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»), яка стала одним із переможців книжкового конкурсу львівського Форуму видавців-2010.
Через рік – у вересні 2011 року – вийшло друге, доповнене і переформатоване видання «Все поруч».
2012 — виходить Третій — заключний том — тритомника «100 КАЗОК» та другий том тритомника «Улюблені вірші»
2012 — Іван Малкович став «ЛЮДИНОЮ ДЕСЯТИЛІТТЯ» у Рейтингу журналу «Кореспондент»
2012 — «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» разом з компанією «Київстар» та іншими увійшла до п’ятірки Рейтингу журналу «Компаньйон» «КОМПАНІЇ, ЯКІ НАДИХАЮТЬ»
2013 — у серії «Українська Поетична Антологія» вийшли вибрані вірші Івана Малковича під назвою «Подорожник» («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»)
2016 — у серії «Українська Поетична Антологія» вийшли вибрані вірші Івана Малковича під назвою «Подорожник з новими віршами» («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»)
2016 — стає лауреатом літературної премії ім. В. Свідзінського за книжку "Подорожник з новими віршами"
2017 — стає лауреатом Шевченківської премії за книжку "Подорожник з новими віршами"
2017 — виходить упорядкована І. Малковичем "Антологія української поезії ХХ ст.: від Тичини до Жадана", що має 2016 сторінок.
2019 — виходить упорядкована І. Малковичем подарункова книжка колядок та щедрівок "Нова радість стала", в якій через спеціальний QR-код можна слухати ці твори в різному виконанні.
2019 — продюсує створення двох "Різдвяних симфоній", авторами яких стали Мирослав Скорик та його учень Іван Небесний.
2020 — 19 січня, на Водохреща, організовує велику святкову презентацію "Різдвяних симфоній" у Національній опері України. Симфонії звучали у виконанні Національного симфонічного оркестру України.
2020 — виходить збірка нових поезій І. Малковича "ЯксУнині береги".
Про Івана Малковича — відомого українського поета і «perpetuum mobile» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» влучно написав Сергій Коваль:
Хвалебних од Івану вистача.
Він заслужив на шану і повагу,
бо, не прогнавши янгола з плеча,
створив для нас "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГУ".
