// Оголошення

84 роки тому народився Василь Симоненко

Його вірші ходили в самвидавних списках, їх переписувала від руки не лише культурна еліта, а й люди без особливої освіти. Рядки поета промовляли з Шевченковою силою: «Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ!..» Зрештою, він провістив і наші дні: «Україно, ти — моя молитва, Ти моя розпука вікова... Гримотить над світом люта битва За твоє життя, твої права».

Навесні вибрані вірші Василя Симоненка під назвою «Задивляюсь у твої зіниці» вийдуть у нашому видавництві у серії «УПА» (Класика ХХ століття).

* * *
Ну скажи — хіба не фантастично,
Що у цьому хаосі доріг
Під суворим небом,
Небом вічним,
Я тебе зустрів і не зберіг!
Ти і я — це вічне, як і небо.
Доки мерехтітимуть світи,
Буду Я приходити до Тебе,
І до інших йтимуть
Горді Ти.
Як це все буденно!
Як це звично!
Скільки раз це бачила Земля!
Але ми з тобою...
Ми не вічні,
Ми з тобою просто — ти і я...
І тому для мене так трагічно
Те, що ти чиясь, а не моя.

Василь Симоненко, 24.09.1962