Тібор Дері
  |
Тібор Дері/Tibor Dеry — відомий угорський письменник — народився в Будапешті, в родині крупного фабриканта.
Навчався в Угорщині та Швейцарії.
1917 р. дебютує еротичною повістю «Лія».
У 1918–1919 рр. приєднався до революційного руху, став поетом-модерністом робітничого руху.
Після падіння РУР деякий час перебував в ув’язненні, після чого емігрував на Захід.
Протягом 1920–30-х рр. жив то за кордоном (Австрія, Німеччина, Італія, Франція), то вдома.
Публікується в авангардних часописах, пише роман «Подвійний крик», п’єсу «Немовля-гігант» (1926) та ін.
Упродовж 1934–45 рр. працює над головною книгою свого життя — 1000-сторінковим романом-епопеєю «Незавершена фраза», пише сюрреалістичний твір «Пекельні ігри» (1946) про облогу Будапешта, яку він пережив разом із матір’ю в схроні.
Після війни Дері знову в компартії, але з часом дедалі більше проникаєся сумнівами.
Ці його настрої відобразилися у повісті «Нікі», сатиричних комедіях 50-х рр.
Його роман «Відповідь» різко критикує комуністична влада.
У цей час Дері стає одним із натхненників Угорської революції 1956 р. Після поразки його ув’язнили на 9 років, незважаючи на звернення Томаса Еліота, Альбера Камю та ін.
1960 року Дері амністували.
Це випробовування підняло авторитет письменника в очах усієї нації.
1960–70-і рр. — період високої творчої активності.
Серед найзначніших творів цього періоду — повісті «Уявний репортаж про один американський поп-фестиваль» та «Любий бо-пер!..» (любий свекор),
у якій відчутні явні мотиви прощання з усім найпрекраснішим і добрим, що було в його житті.
