Йозеф Рот (1894 — 1939)
Йозеф Рот (нім. Joseph Roth) — один із найвидатніших австрійських письменників XX ст. — народився і виріс у містечку Броди на Львівщині в єврейській родині. Навчався у Львівському та Віденському університетах.
З 1916 р. бере участь у Першій світовій війні.
Після війни робить успішну кар’єру журналіста, спочатку у Відні, а пізніше в Берліні та Парижі, працюючи для провідних німецьких газет.
1922 р. одружився з Фридерікою Райхлер. Шлюб мав трагічний характер: з 1928 р. дружина захворіла на шизофренію, а 1940 р., вже по смерті Рота, її як душевнохвору вбили нацисти.
1924 р.Рот публікує перші романи «Готель «Савой» і «Бунт».
1932 р. закінчує свій найвідоміший роман «Марш Радецького».
1933 р. покидає Німеччину, оскільки до влади прийшли нацисти і заборонили його книги. Шукаючи свого місця у Відні, Празі, Парижі, дедалі більше страждає від алкоголізму.
У травні 1939 р., дізнавшись про самогубство свого друга, Йозеф Рот упав на вулиці і вмер.
Та попри всі життєві знегоди, завдяки каторжній праці Й.Рот за якихось 15 років написав 16 романів, багато оповідань, репортажів, судових звітів і рецензій. А вночі його оточували веселі гульвіси. Він і сам був таким — говіркий, товариський, завжди доброзичливий і готовий прийти на допомогу. Перша світова війна та розпад Австро-Угорської імперії мали значний вплив на творчість Рота.
У своєму шедеврі — романі «Марш Радецького», як і в «Гробівці капуцинів» та деяких інших творах, Рот з глибокою ностальгією простежує занепад імперії Габсбургів крізь призму життя однієї родини.