// Події

Презентація енциклопедії «Український космос» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»

Леонід Каденюк, Едуард Кузнєцов, Іван Малкович, Сергій Грабовський, Валерій Чередниченко під час презентації

«Український космос» — це унікальне видання про світову космонавтику та яскравий український внесок у підкоренні людством безмежних космічних просторів. Про це йшлося на презентації енциклопедії «Український космос» видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», яка відбулася у рамках «Всесвітнього тижня космосу», що проводиться під егідою ООН. У презентації взяли участь:

• Леонід Каденюк, перший космонавт Незалежної України
• співавтори енциклопедії: Сергій Грабовський, Валерій Чередниченко, Іван Малкович,
• а також Едуард Кузнєцов, заступник Генерального директора НКАУ
• та Микола Мітрахов, керівник центру «Спейс-інформ».

Виступає Е. І. Кузнєцов

«Протягом перших десятиріч космічної ери українські вчені, конструктори та ракетобудівники були причетні до всіх важливих космічних проектів: запуску першого штучного супутника Землі, польоту першої людини в космос, програм польотів на навколоземні орбіти, Місяць та планети Сонячної системи. На жаль, останнім часом усі здобутки радянської космонавтики Росія з якогось дива приписує виключно собі, забуваючи, що радянські космічні успіхи великою мірою були й українськими, адже лише серед головних і генеральних конструкторів було майже 20 українців. Завдяки нашим космічним геніям — Ю. Кондратюку, С. Корольову, В. Глушку, М. Янгелю та іншим ми маємо всі підстави пишатися українськими космічними досягненнями — колишніми і сьогоднішніми», — зазначив директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Іван Малкович. — «До речі, на вересневому Форумі видавців у Львові книгу було відзначено двома преміями».

М. Мітрахов, Л. Каденюк, Е. Кузнєцов, І. Малкович, С. Грабовський, В. Чередниченко

Сергій Грабовський відзначив, що цим виданням в Україні відновлено такий важливий жанр як науково-популярна література. «Вже два сторіччя науково-популярна література виступає одним з головних чинників, який рухає вперед науку як суспільний інститут», — підкреслив С. Грабовський.

Перший космонавт незалежної України підписує першу українську космічну енциклопедію «Український космос»

У свою чергу перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк охарактеризував енциклопедію як надзвичайно цікаву книгу не тільки для дітей, а й для тих, хто захоплюється космосом. «Навіть для мене у цій книжці є багато невідомого. Це книга справді захоплююча».

Кількома днями раніше, 6 жовтня 2009 р., генеральний директор Національного космічного агентства України Олександр Зінченко представив енциклопедію «Український космос» Президентові України Вікторові Ющенку. На зустрічі, зокрема, підкреслювалося важливе значення цієї книги для виховання юного покоління українських підкорювачів Космосу.

Відеоверсія презентації

[1]

7 фактів українського космосу:

1. За версією французького Космічного Журналу серед п’яти найвидатніших радянських головних і генеральних конструкторів – четверо українців: С.Корольов, М.Янгель, В.Челомей, В.Глушко.
2. Улюбленою піснею Сергія Корольова була пісня «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: чому я не сокіл, чому не літаю?..» Ця пісня стала однією із спонук, які привели майбутнього основоположника практичної світової космонавтики до зацікавлення космосом. Коли Корольов запустив ракету з першим українським космонавтом Павлом Поповичем, той заспівав з космосу для головного конструктора його улюблену пісню «Дивлюсь я на небо…»
3. Серед понад трьох десятків радянських головних і генеральних конструкторів майже 20 українців.
4. Перший радянський ракетний полігон «Капустин Яр» створював і 30 років ним керував генерал Василь Вознюк (народжений на Вінничині). Корольов доручив йому знайти місце і для нового – потужнішого – космодрому, що пізніше став відомий як «Байконур». А очолив його будівництво генерал М.Григоренко з Луганщини.
5. Так сталося, що двоє найвизначніших конструкторів протиракетних систем (ПРО), народившись у сусідніх українських областях (у Запорізькій і Дніпропетровській відповідно), «воювали» за дві найбільші держави: Григорій Кисунько розбудовував радянську ПРО, а Едвард Гінцтон створював ПРО США.
6. Унікальний радіотелескоп РТ-70 у Євпаторії бере участь у міжнародних дослідженнях глибокого космосу. Він міг би вловити, наприклад, світло від сірника, запаленого на Місяці.
7. Сьогодні провідні українські космічні підприємства беруть активну участь у понад 50 потужних міжнародних космічних проектах. Ракета-носій Європейського космічного агентства «Вега» літає з надпотужним українським реактивним двигуном. З наступного року перестають літати американські шатли. Для доставки вантажів на Міжнародну космічну станцію Україна разом зі США та Росією створює космічну ракетну систему «Таурус-ІІ», яка стартуватиме з американських космодромів.