Грицько Бойко

Грицько Бойко (5.09.1923, Оленівка на Донеччині — 25.09.1978, Київ) — відомий український дитячий поет. Учасник Другої світової війни. Випускник українського відділу літературного факультету Донецького педагогічного інституту.

Грицька Бойка справедливо можна назвати неперевершеним майстром сміху в поезії для дітей. Він, як ніхто інший, вмів не просто розважати молодших читачів, а й з теплим, добрим гумором дотепно й незлобливо показати найрізноманітніші вади дитячого характеру. Вереда, замазура, хвалько, брехун, ледар, базіка, невіглас, недотепа, боягуз, підлабузник, задавака, ябеда, роззява, симулянт – ось «знамениті» персонажі його чудових віршів та поем.

Із захопленням Грицько Бойко працював для дошкільнят. Для них він написав коротенькі веселинки та мініатюри. Вони не тільки бавлять малечу, а й несуть цікаві відомості про життя і природу.

Знаний Грицько Бойко і як поет-пісняр. Він написав понад 400 пісень, переважно для дітей.

В Україні ще за життя поета вийшло понад п’ятдесят його книжок. Багато його віршів користуються великою популярністю і в наші дні.

В «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ»:

• «Улюблені вірші», 1994—2008