// Події

Гаррі Поттер заговорив українською

Того вечора на Хрещатицькій магістралі було на диво людно. Здавалось би, пів на дванадцяту та всюди на очі траплялись наймолодші мешканці та гості Києва. Дітлахи то гасали ще на підступах до станції метро, вимахуючи кольоровими запрошеннями, то йшли з романтичними батьками, тримаючи їх однією рукою за край пальто, а іншою гордо несучи поперед себе яскраву кульку (ні, не з Макдональдзу, як це не дивно), та все ж найбільше галасливо-кольорової малечі було біля книгарні «Мистецтво». Того вечора усі зібрались, аби подивитися на маленького англійця в округлих окулярах, довгому казковому плащику та з блискавкою над правим оком. Точніше, цих англійців було кілька. І звали їх усіх просто — Гаррі Поттер. У ніч з 13 на 14 квітня, о 23:59 3/4 хвилини таку можливість нам подарували видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», Укртелеком і Британська Рада. Під загадкову мелодію з'явилися спочатку Геґрід — кримезний бородань, вухань, рукань, за твором Джоан Ролінґ — один із наставників Гаррі, потім не менш відомий персонаж — директор дитячого видавництва Іван Малкович, за ним не зрозуміло як виринули добрі чаклуни, професори школи чаклунств Дамблдора Макґонеґел — як і належить, у гостроверхих капелюхах та дебелого зросту, бо були на ходулях.

Можливо, їхню появу ніхто не помітив тому, що блискучі очі були звернені до винуватця всього перформенсу, до Гаррі Поттера. «Я прибути до вашої привітна країна здаля на своїй нова мітла (в книзі вона називається «Німбус-2000».— Авт.). Але її довелось залишити на митниці, бо мені сказали, що тут немає чого мести — вже все вимели», — розповів хлопчина про подорож із Великобританії.

Він вибачився, що йому не зовсім вдається розмовляти нашою мовою, але все ще тільки починається. І справді: презентували ж бо тільки перший том, перекладений українською. Поки що.

«Дорога Джоан Ролінг! Прошу, чи не могли б Ви написати ще одну книжку, бо я просто вмираю, так хочу прочитати про нові пригоди Гаррі. З любов'ю Джеммі Петтон, 8 років»

«Що ж, любі хлопчики й дівчатка, зайчики і каченятка! Тепер подорожуватимуть у парі а-ба-ба-га-ла-мазькі читачі і любий Гаррі», — римує Малкович, він же, до речі, поет за сумісництвом. Він метушиться неймовірно, тремтять руки і бігають очі — має подвійне свято. «Урочисто оголошую з сьогоднішнього вечора святкування десятилітнього ювілею «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», — вигукує Віктор Морозов, перекладач цієї книги українською, відомий співак.

Спеціально до цього вечора телекомпанія «Студія 1+1» оголосила конкурс: розшукували двійника Гаррі Поттера. Одним із них став — хто б ви думали — Ігор Слісаренко — ведучий цього ж каналу. Він з'явився в перуці темного кольору та із уже відомою блискавкою у правому кутику чола, аби виконати почесну місію вручення грамоти переможцю. А ним став...пам-парам... Ростислав Кос з міста Івано-Франківська. Поза цим йому також вручили чималеньку гірку книжечок від «Галамаги» та залишили на обридливе спілкування з журналістами.

Ростислав навчається у 6-му класі Івано-Франківської школи № 19. Виявляється, на уроках зарубіжної літератури шестикласники вивчали цей твір — очєвидно, за спеціальною програмою, складеною викладачами. От добре, що тепер учні читатимуть цю книжку українською! А інтригою можна назвати те, що саме в цю ніч з 13 на 14 квітня у Ростислава був день народження. А їхав він до Києва навіть у 13-му вагоні...

А тим часом дійство продовжувало творити свою неймовірність. Плескала в долоні й Марічка Бурмака з дочкою Яриною, вони потім теж придбали примірник книги, було помічено в натовпі політологів та мешканців іноземного походження, прийшли подивитись на акцію робітники, що «лагодять» Майдан. На нічній прохолоді тріпотіли пурпурові кульки, а натовп намагався втрамбуватись у книгарню — сьогодні вночі бестселер можна буде купити за 15 гривень. Але вже завтра він коштуватиме 20. Того вечора працівники крамниці продали майже 500 примірників. Працювали на ентузіазмі. На тому, що голий завжди. «Нам це приємно! Отак роздавати людям казкові миті». А що ж сам герой? Мабуть, у своєму журналістському житті він ще так багато не писав! Чому журналістському? Гаррі Поттер — ну вам, дорослі, я, певно, можу це сказати — вчиться на другому курсі Інституту журналістики. Одного разу він прийшов до книгарні «Мистецтво», аби взяти запрошення... Ось і отримав. І як після цього не вірити у казки?

Дарина ГОРОВА.