Ганс Християн Андерсен (1805 — 1875)

Ганс Християн Андерсен (1805-1875) — найвидатніший казкар світу, знаменитий данський письменник, який писав вірші, поеми, п’єси, нариси, але обезсмертив своє ім'я геніальними казками - сумними, веселими, романтичними, мудрими і повчальними, що увібрали в себе оптимізм і віру у краще майбутнє прийдешніх поколінь.

Творчий розквіт Андерсена — цього короля казкарів, припав на кінець тридцятих та сорокові роки дев’ятнадцятого століття. У цей час з-під його пера з’являються такі шедеври, як «Стійкий олов’яний солдатик» (1838), «Соловей», «Бридке каченя» (обидві - 1843), «Снігова королева» (1844), «Дівчинка з сірниками» (1845), «Тінь» (1847), «Мати» (1848) та багато інших. 1846 року Андерсен написав свою автобіографію під назвою «Казка мого життя».

Світова слава прийшла до нього непередбаченим, справді казковим шляхом. Щоправда, у рідній Данії його визнали аж наприкінці життя. До сімдесятиріччя письменника було оголошено про рішення спорудити йому пам'ятник. Андерсен так і не завів родини, своїх дітей у нього не було, а з чужими він майже не спілкувався. Загадку свого казкового дару письменник забрав із собою. Через кілька місяців після пишних ювілейних святкувань, 4 серпня 1875 року, великий казкар пішов із життя уві сні.

Казка Ганса Християна Андерсена «Снігова Королева» з блискучими ілюстраціями Владислава Єрка вийшла у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» 2000 року і стала чи не найвідомішою книгою видавництва. Права на її видання придбали близько 20-ти країн світу.