Микола Вінграновський (1936 — 2005)

Микола Вінграновський (8.11.1936, Богопіль, Миколаївщина — 24.05.2005, Київ) — один із найвизначніших українських поетів ХХ століття. Народився в селі Богопіль (нині Первомайськ) Миколаївської області. Навчався на акторському відділенні Київського інституту театрального мистецтва. Закінчив Інститут кінематоґрафії в Москві, де навчався у класі Олександра Довженка, який мав значний вплив на формування поета.

М.Вінграновський — кіноактор, кінорежисер і сценарист. У Довженковому фільмі «Повість полум'яних літ» зіграв роль Івана Орлюка.

Перші вірші опублікував 1958 року. Микола Вінграновський — автор поетичних книжок «Атомні прелюди», «Сто поезій», «Поезії», «На срібнім березі», «Київ», «Губами теплими і оком золотим», «Цю жінку я люблю», роману «Северин Наливайко» та багатьох інших.

Майже одночасно з поезією Микола Вінграновський почав писати і прозу. У своїх повістях та оповіданнях «Первінка», «Сіроманець», «Гусенятко», «На добраніч», «Кінь на вечірній зорі», «У глибині дощів», «Літо на Десні» та інших він то веселою, то сумовитою поетичною барвою поєднує світ людей зі світом звірів, птахів, рослин, з життям всього живого й «неживого» (власне, вся природа у М.Вінграновського вищою мірою жива). Найповніше видання доробку — «Вибрані твори в трьох томах» (2004).

Вінграновський — постановник десяти художніх та документальних фільмів. Лауреат Державної премії України імені Т. Г. Шевченка, літературної премії «Благовіст», Міжнародної премії Фундації Антоновичів.

У видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»:

• «Улюблені вірші», 1994-2008
• «Гусенятко — Козак Петро Мамарига», 2001, 2011