Видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» — найстарше дитяче видавництво незалежної України.

Історія успіху. «Іванова справа»

Текст: Сергій Пилипенко (журнал «Твій номер», №7, 2008)

Успіх видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» демонструє хибність поняття «Сізіфова праця». Його директор Іван Малкович уже сімнадцятий рік доводить, що кожна, здавалося б, абсолютно невигідна з комерційної точки зору діяльність здатна з часом не просто приносити непогані прибутки, а й стати національним символом і міжнародним брендом.

Перше видання «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» «Українська абетка» 1992 року починалося з «ангела» на літеру «а». Не виключено, що саме тоді видавництво знайшло надійного покровителя.

«Колись, ще в середині дев’яностих, до мене прийшов лист про книжку «Улюблені вірші». Здається, з Дніпродзержинська. Люди писали, що завдяки «Улюбленим віршам» вони почали в сім’ї спілкуватися українською. Хтось їм подарував цю книжку і музичну аудіо касетку до неї. І дитятко слухало, потім навчилося цих віршів, і дорослі разом з ним… Це був дуже важливий лист, адже моя книжка таки й справді дещо змінила тим людям погляд на світ...»

Національний бренд

Жодного перебільшення: в Україні силами поета Івана Малковича створено одну з найперспективніших торговельних марок. «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» перетворила дитячу книжку на модний і популярний товар. Тепер кожна дитина «від 2 до 102 років» – як зазначено на книжках видавництва – знає, що «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» – це серйозно, якісно і назавжди.

З першого дня існування видавництва акцент робився саме на якості книжкового продукту. Оригінальний текст або переклад неодмінно мав поєднуватися з чудовими яскравими малюнками та якісною поліграфією. Дитяча книга від «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» завжди була коштовною — і за якістю виконання, і за ціною, а відтак — і за суспільним резонансом.

Ошатні видання українських народних казок та української «Абетки», «Улюблені вірші», «Снігова королева» Г.К.Андерсена, Керролова «Аліса» і «Казки Туманного Альбіону» і, нарешті, світовий бестселер останнього десятиліття — семитомник пригод Гаррі Поттера Джоан Ролінг. Це тільки смачні вершечки, які здатні скласти славу і репутацію будь-якому видавництву. «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» цю репутацію виборола і заслужила в нерівній боротьбі з українськими реаліями та численними зовнішніми чинниками. Скількох зусиль вартувало Іванові Малковичу провадити свою улюблену справу і поширювати дуже часто економічно невигідну, збиткову українську дитячу книжку за умов засилля російської книги, відсутності системи книгорозповсюдження та й просто людської інертності, відомо, мабуть, лише самому Іванові Малковичу.

Почалося все з «Абетки»

У депресивні дев’яності в українському бізнесі, який перебував на стадії первісного накопичення капіталу, можна було одним махом усе втратити і так само легко досягти успіху. Щоби почати бізнес на виданні української книги, треба було мати неабиякий дух авантюризму вкупі з ідеалізмом і природною підприємливістю. Іван Малкович будував свій бізнес крок за кроком і починав абетки. Перше видання «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» «Українська абетка» 1992 року починалося з «ангела» на літеру «а». Не виключено, що саме тоді видавництво знайшло надійного покровителя.

З цього ескізу Володимира Харченка
(та ще з ескізу до "ведмедика")
почалася «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»

Дії Малковича здавалися тоді, м’яко кажучи, ризикованими з бізнесової точки зору. Адже видавець вирішив, що абетка конче має бути видана на картоні й одразу накладом у… 50 тисяч примірників. Навіть за сьогоднішніми мірками це забагато, оскільки середній наклад української книжки становить 3-5 тис. примірників.

Для втілення своєї авантюри Малковичу треба було дістати звідкись 25 тонн картону. Іванову дружину Ярину випадково зустрів у Києві Іванів земляк з Гуцульщини, який займався тим, що обмінював вторсировину на картон. Взявши в борг кілька вантажівок картону, видавець здійснив свій карколомний план, пообіцявши за п’ять місяців віддати борг. Далі Малкович заходився розв’язувати складніше питання: як продати кілька вантажівок «Української абетки»? Але тут спрацював давній український принцип «свій до свого по своє», і українці повірили видавцеві, потроху розкупивши весь наклад. Окрім того, свою роль зіграв авторитет Малковича-поета, який був «своїм» у гуманітарних колах країни. До того ж, допомогла ще якимось дивом недорозвалена під ту пору система книгорозповсюдження. Це був перший комерційний успіх «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ»: борг землякові Малкович повернув на два тижні раніше.

Міні-диво

Бізнес у Малковича «пішов». До кінця 1990-х «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» тихою сапою видає знакові книжки майже ручної роботи, залучаючи до роботи двох художників світового рівня – Костя Лавра і Владислава Єрка. Досить дорогі роботи «Снігова королева», «Улюблені вірші», «Пан Коцький», «Казки Туманного Альбіону» стають справжніми шедеврами книговидання.

Вже на початку 2000-х Малкович, якого часто звинувачували в роботі на багатого покупця, наважується на ще один безпрецедентний крок. «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» випускає серію казок «Міні-диво» накладом у понад мільйон примірників і за ціною по одній гривні. Знайшлися партнери, які усвідомили загальнонаціональне значення цього задуму. Відтоді книги видавництва стали доступними для кожної української дитини.

Малкович зумів буквально вигризти зубами необхідну йому якість книжок:
– Я просто переселився на фабрику. На третій день, після двох безсонних ночей на фабриці, я прийшов у видавництво і побачив на собі здивований погляд дизайнерки — виявилося, що за цей короткий час я відчутно посивів. Справді, переживання були значні: під проект було залучено чималі кошти, а на величезних ролевих машинах, які зразу друкують і фальцюють книжкові аркуші, на приладку процесу за 10 хвилин ішло сотні кілограмів паперу у брак - я добивався максимальної якості. На фабриці казали, що легше мене вбити, ніж друкувати мої книги. Спочатку на мене мало не кидалися з кулаками, а потім, по-моєму, навіть стали боятися. Але що поробиш: іноді задля того, щоб українська дитяча книжка виглядала найкраще, щоб дитина у книгарні серед тисяч інших книжок вибрала саме її, доводиться кричати і по-чоловічому за груди не надто метких друкарів...

Гаррі Поттер

Однак справжній бізнес-прорив почався з видання семитомних пригод Гаррі Поттера Джоан Ролінг. Вихід першої книги «поттеріани» було затримано на два місяці через обкладинку. Англійська сторона наполягала на американській обкладинці, – саме в такій «Гаррі Поттер» виходив у більшості країн світу, в тому числі і в Росії. Проте амбітному Малковичу вдалося домогтися дозволу на власну версію, що було значною перемогою видавництва. Боротьба була варта зусиль: англійським партнерам українська обкладинка дуже сподобалась. Малкович пишається, що в одному з телеінтерв’ю авторка «поттеріани» Джоан Ролінг тримала на столі саме український переклад своєї книги.

– Лише за одну ніч першої, опівнічної презентації ми продали понад 800 книжок. Скажіть, у якому сні я міг уявити, що опівночі на Хрещатику під книгарнею "Мистецтво" буде стояти майже тисячна черга людей, які понад усе на світі жадатимуть купити україномовну книжку? Фантастика!.. А половину першого 10-тисячного накладу в нас уже закупили наперед, що для України було цілком унікально.

Відтак «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» на кілька років фактично присвятила себе виданню «Гаррі Поттера», залучивши до справи найкращих перекладачів і художників — Віктора Морозова, Олексу Негребецького, Владислава Єрка. Малкович зробив так, що навіть російські книгорозповсюджувачі їздили до нього по україномовні книжки. Річ у тому, що деякі частини цього знаменитого книжкового серіалу з’являлися раніше, ніж аналогічні переклади в Росії. І це була солідна перемога, зважаючи на культурну ситуацію і на те, що рівень розвитку російського видавничого бізнесу і масштаб ринку в десятки разів перевищував ті ж показники в Україні.

Для видавництва на довгі роки саме семитомник «Гаррі Поттера» залишиться справжньою золотою жилою. Адже до чудового перекладу Морозова, блискуче редагованого О.Негребецьким та Малковичем та ілюстрованого Єрком, звертатимуться нові й нові покоління українських читачів:
– «Гаррі Поттера» ми передруковуємо кожен том двічі-тричі на рік, – зізнається Малкович.

Презентації книжок про Гаррі Поттера

Дорослішання

Саме «Гаррі Поттером» Малкович відкриває для свого видавництва простір для підліткової літератури. Справжньою віхою стало виправлене й доповнене видання бестселера радянської епохи «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка. Малкович переконав культового автора трохи осучаснити і підретушувати сюжет, викинувши звідти застарілі ідеологічні нашарування. Потім була серія «книжок, які здолали час»: з’явилися українською «Мандри Гулівера» Дж.Свіфта, Керолова «Аліса», «Чарлі і шоколадна фабрика» Р.Дала та ін. З дорослішанням синів Івана – Тараса та Гордія – подорослішала й «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». У найближчих планах – видання дорослої серії, адже покоління, яке виросло на книжках «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» має велику довіру до видавництва, а отже, готове, щоб Малкович «провадив» їх і в дорослому книжковому морі (позаяк Малкович передовсім «дорослий» поет.).
– Я маю на меті видавати не так бестселери, як лонг-селери, себто довгограючі книги з вічними текстами й прекрасними малюнками, котрі будуть потрібні багатьом поколінням.

Похід на Росію

........

2001 року Малкович почав книжкову експансію в Росію після участі в Московському книжковому ярмарку, де його видання було повністю розкуплені. Доти він принципово не видавав книжок російською: 70-80% українського книжкового ринку досі займають російські видавництва, і це йшло врозріз із патріотичними переконаннями власника видавництва. Але тепер він здався на вмовляння російських книгоманів і дав згоду, що його книги виходили також і російською мовою, щоправда, з припискою «Без права продажи в Украине».
Видавець досі непохитний у своєму небажанні видавати в Україні книги російською мовою, що, звісно ж, чи не вдвічі збільшило б його прибутки:
– Батьківщину треба любити не лише до глибини душі, але й до глибини кишені. Допомагати ж експансії російської книжки на вітчизняному ринку є кому й без мене…

Російські конкуренти, в тому числі такий видавничий зубр, як «Азбука», одразу помітили видання «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ», виявивши бажання продавати його книги в Росії. Просуванню книжок «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» в Росії допомагає мережа московських ресторанів української кухні «Корчма «Тарас Бульба». Навіть на вивісці цих закладів зображено Тараса Бульбу, намальованого Єрком спеціально для однойменної книги. Малковичеві книжки в Росії, особливо в Москві та Петербурзі, мають стабільний попит: якість ілюстрацій, текстів і поліграфії не залишає байдужими найвимогливіших гурманів. В Росії навіть сформувалася каста колекціонерів книжок «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ».

Захоплення світу

........

Ще далекого 1995 року Малкович продав американському видавничому гігантові Alfred A. Knopf права на книжку «Котик та Півник». Це була перша в історії незалежної України книжка, яку придбало видавництво зі світовим ім’ям. 2006 року в США було видано також «Снігову королеву».

Англійське видавництво Templar 2005 року також видало казку Г.К.Андерсена в інтерпретації «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ». Саме їй судилося стати лідером продажу цього видавництва, обігнавши такі вічні книги, як «Острів скарбів» і «Пітера Пена». Причому «Снігову королеву» було видано в категорії подарункового видання, яке коштувало 20 фунтів (більше 200 гривень). В Англії було продано понад 30 тис. примірників цієї книги.

Поки що Іноземні видавці викупили в Малковича права лише на сім книг. Однак, видавець упевнений, що це – лише початок і присутність видавництва у світі щороку зростатиме. – Якщо ти маєш бодай одну успішну книгу за кордоном, це вже запорука успішного бізнесу. А якщо тобі пощастило продати з десяток книг – це просто успіх. Але щоби був відчутний бізнес, треба мати дуже багато книг, – каже Малкович.

І йде до своєї мети вперто, крок за кроком. Долаючи на своєму шляху перепони і стереотипи, видавець утверджує новий імідж українського продукту у світі. Для нього принцип «добре, бо українське» від самого початку мав найвищий сенс. На часі – відкриття філій «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ» у Варшаві й Берліні. Але для Малковича саме український ринок завжди залишається пріоритетним:

– Наші справи в Україні йдуть добре. Але для мене все ж таки гроші заради гарних книжок, а не книжки заради грошей. Мені цікаво наповнити ринок для українського читача – зробити такі книги, щоб в Україні з більшою охотою читали українською мовою.

........

Особисте досьє Івана Малковича

1961 – 10 травня, народився в сім'ї Антося Малковича та Юлії Малкович (Арсенич) у Березові Нижньому Косівського р-ну Івано-Франківської обл.
1976 – після закінчення місцевої школи вступає на скрипкове відділення Івано-Франківського музичного училища ім. Д.Січинського
1980 – закінчує Івано-Франківське музучилище
1980 – вступає на філологічне відділення Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка
1981 – 6 січня, перша велика поетична публікація у "Літературній Україні" із вступним словом Д.Павличка
1981 – стає переможцем поетичного турніру на Всеукраїнському творчому семінарі в Ірпені
1984 – побачила світ перша поетична збірка "Білий камінь" (Київ, в-во "Молодь"). "Найніжніша скрипка України" — так назвала молодого поета Ліна Костенко у видавничій рецензії на "Білий камінь"
1985 – отримавши диплом філолога-україніста Київського університету ім. Т.Г. Шевченка, кілька місяців працює у школі вчителем української мови та літератури
1986 – переходить на посаду редактора дошкільної літератури у видавництві «Веселка»
1986 – одружується зі скрипалькою Яриною Антків
1986 – став (наймолодшим на той час) членом Спілки письменників СРСР
1987 – переходить на посаду редактора відділу поезії у видавництво «Молодь»
1987 – cтає першим лауреатом премії "Бу-Ба-Бу" за найкращий вірш року
1988 – народження старшого сина Тараса
1988 – виходить друга поетична збірка "Ключ" (Київ, в-во "Молодь")
1989 – долучається до організації першого молодіжного пісенного фестивалю «Червона Рута»
1991-92 – працює в редакції дитячого журналу «Соняшник»
1992 – працює на посаді головного редактора дитячих програм «Укртелефільму»
1992 – 20 квітня, офіційний день народження (реєстрації) видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»
1992 – липень, вихід першої книжки («Українська абетка») видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»
1992 – виходить третя поетична збірка "Вірші" (Київ, "Український письменник")
1994 – у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» виходить перше видання "Улюблених віршів"
1995 – народився молодший син Гордій
1997 – побачила світ четверта книга поета "Із янголом на плечі" (Київ, поетична аґенція "Княжів")
2002 – Форум видавців у Львові визнає «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГУ» найкращим видавництвом року в Україні.
2004 – Форум видавців у Львові визнає Івана Малковича найкращим директором видавництва в Україні.
2004 – став кавалером Міжнародного ордену усмішки (свого часу цю нагороду отримували Папа Іван-Павло ІІ, Астрід Ліндґрен, Сєрґєй Образцов, Дж.Роулінґ та ін.)
2005 – у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» виходить перше видання "100 КАЗОК. Т.1"
2006 – вихід п'ятої поетичної книжки "Вірші на зиму" (Київ, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»)
2008 – починає видавати в «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-Зі» «дорослу» літературу
2009 – у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» виходить "Дитяча Євангелія" з благословіннями Першоієрархів найбільших традиційних християнських церков в Україні — УПЦ КП, УПЦ МП, УАПЦ, УГКЦ.
2004, 2008, 2009 – входить до "ТОП-100 найвпливовіших людей України" щорічного рейтингу журналу "Кореспондент"
2010 – світ побачила книжка вибраного І.Малковича (вибрані вірші, переклади, есеї, інтерв'ю) "Все поруч" («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»), яка стала одним із переможців книжкового конкурсу львівського Форуму видавців-2010.