Не спала, трудилась щоночі Сова, для сина складала у вірші слова. Кожнісінький вечір мале Совенятко не ляже у ліжко без казочки спатки.
Лягає під крильце матусине син і просить, як звично, щоб віршик один мамуся йому перед сном розповіла... І очка вже сон замолочив добіла.
Подумала Совонька, взяла папір, купила олівчики, всілась за стіл, малює. Вірші і казки ілюструє. Вже й книжка готова, оцінки бракує.
Скликає Сова усіх рідних на збір, разом коментують, считали до дір. – Як гарно! Як мило! Чудові малюнки! – Мені б компетентну почути ще думку...
Вагалась Сова, чи не лізе до зір, бо Слон у цій справі НАЙКРАЩИЙ, повір. Та все ж, написала йому по і-мейлу, – чекає три тижні вже в відповідь мейла.
Цікаво, чи Слон свою пошту читав, чи, може, він часу до того не мав?.. Сова дуже вірить, що він не гордує, своїй шанувальниці щось відшрайбує.
- Оля , Львів, Україна. 2010-03-31 18:18:34
